/Files/images/день неєалежності1.jpgЗважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: 1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

/Files/images/прапор3.jpgСиньо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір. 24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор. У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня.


/Files/images/кр1.jpg

/Files/images/кр3.jpg

/Files/images/соб1.jpg/Files/images/соб3.jpg

/Files/images/соб4.jpg

/Files/images/соборність 4.jpg

/Files/images/картинка.jpg

/Files/images/IMG_20190426_101817.jpg

/Files/images/IMG_20190426_101830.jpg

/Files/images/IMG_20190426_103933.jpg

/Files/images/IMG_20190426_103942.jpg

Година спілкування "Збережемо пам'ять про подвиг"

/Files/images/день добровол.jpg

/Files/images/карпатська украина.jpg

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу проведено захід, присвячений Дню добровольця та відзначення 80-річниці від Дня утворення Карпатської України.


/Files/images/80-4.jpg

/Files/images/80-3.jpg

/Files/images/80-9.jpg

/Files/images/80-8.jpg

"9 березня - день народження Тараса Шевченка,

Великого, святого Кобзаря,

Його слова і досі світ хвилюють

і всіх нас зігріва його зоря."

/Files/images/Захід 1.jpg

/Files/images/Захід 0.jpg

Літературно-музична композиція "Вінок слави Кобзареві"

/Files/images/9.1 кл.jpg

/Files/images/2 кл.jpg

/Files/images/3 кл..jpg

Конкурс читців творів Шевченкініани.

/Files/images/бібіліотеа 2.jpg

Диктант єдності до Дня рідної мови

/Files/images/IMG_20190221_111353.jpg

/Files/images/IMG_20190221_111142.jpg

/Files/images/IMG_20190221_111149.jpg

Літературні читання

/Files/images/IMG_20190221_113319.jpg

/Files/images/IMG_20190221_113501.jpg

/Files/images/IMG_20190221_114128.jpg

Мовна кухня "Цікаво знати!"

/Files/images/IMG_20190221_112546.jpg

/Files/images/IMG_20190221_112529.jpg

/Files/images/news-42518-ukr-KKKK__1_.png

/Files/images/4.jpg

/Files/images/IMG_20190219_084747.jpg

/Files/images/IMG_20190219_084058.jpg

Акція "Запали свічку"

/Files/images/IMG_20190219_101248.jpg

/Files/images/IMG_20190219_101251.jpg

Відеогодина присвячена пам'яті Небесної сотні

/Files/images/IMG-f4a454589e073874c26a0da7e8a3441d-V.jpg

/Files/images/IMG-f3e28e242f429943ec734364bb430ac2-V.jpg

/Files/images/IMG-ed92c472257cba7671bf1a17c9cacb0b-V.jpg

/Files/images/IMG-1c0bfffc7cfb7bf98390e5dc8396ea73-V.jpg

/Files/images/IMG-0c4db8bc550d85ca230dc340788c0465-V.jpg

/Files/images/IMG_20190219_084951.jpg

/Files/images/IMG_20190219_085046.jpg

/Files/images/IMG_20190219_085242.jpg

/Files/images/IMG_20190219_090036.jpg

/Files/images/IMG_20190219_090431.jpg

/Files/images/IMG_20190219_090604.jpg

Флешмоб "Я розмовляю українською"

/Files/images/kruty.jpg

"Нема любові понад ту,

Що окропила кров'ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути."

/Files/images/50124866_301792327198225_8492936810068967424_n.jpg/Files/images/50265698_2535181909842089_1188990893361725440_n - копия.jpg/Files/images/50879359_2024730904273553_798163781552177152_n - копия.jpg/Files/images/50940439_1319344064874963_5078268283094827008_n - копия.jpg/Files/images/51064557_337848920152561_2442347399276920832_n.jpg/Files/images/51588870_243756906543669_4198349459760873472_n.jpg

/Files/images/img_Golokost_1_1.png

"Їм - неоплаканим, їм - невідспіваним, їм - похованим без труни і молитви, позбавленим могили й шани - присвятили наші учні цей виховний захід."

/Files/images/50949586_2031187943846442_7765656846647427072_n.jpg/Files/images/51649257_2230674607205097_44935957895446528_n.jpg/Files/images/51022085_398026440965964_7078938086217875456_n.jpg/Files/images/51261391_1138752279636385_6265862586235879424_n.jpg

/Files/images/заставка.jpg

22 січня День Соборності україни

/Files/images/IMG_20190122_112642.jpg/Files/images/IMG_20190122_110304.jpg/Files/images/IMG_20190122_110833.jpg/Files/images/IMG_20190122_105409.jpg/Files/images/IMG_20190122_105424.jpg/Files/images/IMG_20190122_105427.jpg






9 травня в Приазовькій школі

/Files/images/9_maya/DSCN0097.jpg /Files/images/9_maya/DSCN0106.jpg /Files/images/9_maya/DSCN0114.jpg

/Files/images/9_maya/DSCN0125.jpg /Files/images/9_maya/DSCN0130.jpg/Files/images/9_maya/DSCN0146.jpg


/Files/images/patriotizm/2669_735x418.jpg

усний журнал

29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

Коли стають до зброї діти,

народ цей не перемогти...

«На Аскольдовій могилі український цвіт...»… у бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни.Потяги, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять... Немов будять приспану й присипану порохом забуття нашу пам'ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики...

Бій під Крутами – бій 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва. Бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, але у свідомості багатьох, особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут.

На похороні у Києві на Аскольдовій могилі Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш з назвою «Пам’яті тридцяти».

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! …
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали

Згадаймо молодих людей, які мріяли та боролися за сильну Українську державу. Їхній подвиг – це наші святощі, єдині й нероздільні для всіх, хто живе на українській землі. Повертаймося до своїх основ і вчімося після всіх минулих випробувань жити як одна велика й сучасна нація, що має власну історію, поважає себе та здатна досягати найвищих цілей.

День пам'яті Героїв Крут

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут

Бій під Кру́тами відбувся 29 січня 1918 року, тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної Гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном з київських курсантів і козаків «Вільного козацтва» і на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтовики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.

Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.

П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених – розповідали очевидці тих трагічних подій.

Двадцять вісім студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну „Ще не вмерла Україна”, що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський.

Пролунала недовга кулеметна черга… В загальному бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.

Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звільнено. Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі.

„Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”, — сказав Президент УНР Михайло Грушевський під час поховання героїв.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

Українці сьогодні відзначають трагічну дату історії – День пам'яті героїв Крут. 29 січня 1918 році триста студентів в нерівному бою загинули, намагаючись зупинити під Києвом більшовицьку армію Михайла Муравйова. У більшості областей України проходять заходи зі вшанування подвигу цих героїв, участь у яких беруть державні та релігійні діячі.

Президент України, зокрема, покладе квіти до Пам’ятного Хреста Героям Крут на площі Андрія Первозваного. Згодом проведе «Урок Мужності» ліцеїстам Київського військового ліцею ім. Івана Богуна та курсантам вищих військових навчальних закладів. З нагоди цієї дати Глава держави також видав звернення до українського народу, де Героїв Крут нзвав символом нескореного духу молодого покоління у боротьбі за власну державу.

«Бій під Кругами відбувся майже одразу після проголошення незалежності Української Народної Республіки. Він затримав більшовиків лише на декілька днів. Але саме героїзм крутян значною мірою дав змогу урядові УНР вперше за понад 150 років добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті», — йдеться у документі.

Довідка:

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під однойменним селищем за 130 км на північний схід від Києва. Цей бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько 400 осіб, тривав 5 годин. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені.

У березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним.

На початку 2012 року на місці дерев’яного хреста на Аскольдовій могилі було встановлено пам’ятник: виготовлений із каменя козацький хрест, у центрі якого висічений тризуб, під яким цитата з Євангелія – «Найбільша любов – життя покласти за друзів». Показово, що пам’ятник встановили не президенти, урядовці, депутати та інші високопосадовці, які впродовж багатьох років клялися це зробити, а звичайні громадяни.

В даний час в установах освіти важливе місце приділяється тому, як проводиться патріотичне виховання школярів. Ця діяльність є цілеспрямованою системою методів впливу на особистість з метою формування активної життєвої позиції громадянина-патріота своєї Батьківщини. Таку роботу потрібно здійснювати на основі якісно нового уявлення про виховання, в якому враховуються вітчизняні традиції, національно-регіональні особливості та наявний педагогічний досвід.

У школі вводяться програми факультативів, гуртків, основною метою яких є патріотичне виховання дітей. Тут робота педагога буде спрямована на розвиток в учнів громадянської й соціальної відповідальності. Крім цього, у школярів на основі матеріалів з краєзнавства (життя знаменитих земляків, історія і традицій) виховується патріотизм.

Щоб виростити громадянина нового покоління, трепетно відноситься до своєї Батьківщини, варто докласти максимум зусиль практично всім вчителям школи. Це має бути робота не тільки класного керівника чи педагога, ведучого факультатив з цього напрямку, а й інших співробітників, залучених до навчально-виховного процесу. Так, періодично рекомендується проводити заходи, що носять ідеї громадянськості і патріотизму. Наприклад, це може бути класна година «Лінійка пам’яті» або подібні заняття. В даний час школи повинні проводити не лише навчання, а й виховання школярів.

Роботи юних авторів патріотичної тематики можуть публікуватися в шкільній газеті. Перед дітьми рекомендується ставити певні цілі дослідження з вивчення історії Батьківщини, в тому числі і регіону, в якому вони живуть. Проводячи таку роботу, учні не лише вчаться збирати інформацію, але й починають усвідомлювати її цінність, знайомляться з багатьма фактами, які допомагають пишатися своєю країною, а також місцевістю, де вони живуть.

Патріотичне виховання школярів повинне бути систематичним, проводитися регулярно. Для цього також використовуються такі форми, як виставки робіт дітей з певної тематики, пов’язаної з Батьківщиною, малюнки школярів, засідання активу дітей, «круглі столи» та інші.

Комплексний підхід до даної діяльності – ще одна досить важлива деталь. У процесі виховання школярів повинні брати участь всі ті, хто задіяний у навчально-освітньому процесі. Це не тільки педагоги, а й бібліотекарі, працівники шкільного музею, завуч з виховної роботи, вожата, соціальний педагог і т. д. У кожного з них свої методи впливу на дітей, а також свої форми роботи. Наприклад, шкільні бібліотекарі можуть влаштувати виставку книг для учнів, в якій будуть підібрані видання по заданій тематиці.

Потрібно відзначити, що патріотичне виховання школярів – це важлива робота в установі освіти. Адже від того, наскільки прив’язане буде молоде покоління до своєї Батьківщини, наскільки воно буде цінувати і любити її, багато в чому залежить і майбутнє країни.

Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 621

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.