ПРИАЗОВСЬКА ГІМНАЗІЯ ЗІ СТРУКТУРНИМ ПІДРОЗДІЛОМ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ МАРІУПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація досвіду роботи

учителя світової літератури

Приазовської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Червоної Тетяни Валентинівни

Людина – це творець самого себе.

М. Бердяєв

Цими словами керується в своїй педагогічній діяльності творча та перспективна вчителька Червона Тетяна Валентинівна

Вона володіє теорією і методикою викладання предмету, уроки проводить на високому науково-теоретичному та методичному рівні. Вчить учнів аналізувати, робити висновки, узагальнення, розвиває компетентності школярів. Вона вміє подати матеріал доступно, зрозуміло, викликаючи в учнів зацікавленість, пробуджаючи в них активну розумову діяльність.

З метою активізації пізнавальної діяльності учнів проводить самостійні роботи по картках, картинах, працює над розвитком навичок самоосвітньої діяльності учнів. Матеріал до уроків підбирає з урахуванням вікових особливостей та різних рівнів розвитку пізнавальних здібностей учнів. На кожному уроці при вивченні нового матеріалу особливу увагу приділяє мотивації навчальної діяльності школярів, вирішенню пошукових та проблемних завдань. З цією метою проводиться робота з додатковими джерелами інформації ( довідники, енциклопедії, електронні носії), використовуються різні види тренувальних вправ.

На уроках літератури учитель приділяє увагу роботі над текстом художніх творів, переказуванню уривків з використанням цитат, складанню характеристик героїв, вивченню питань теорії літератури, виразному читанню. Вдало поєднує індивідуальний та диференційований підходи у роботі. Використовує роздавальний і дидактичний матеріал, ТЗН, застосовує опорні схеми при вивченні творчості письменників.

Використовує нестандартні форми проведення уроків, елементи інтерактивних уроків. Проводяться уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-подорожі, уроки – панорами, уроки – дослідження, уроки – рольові ігри.

Вчитель застосовує творчий підхід у власній педагогічній діяльності, створює навчально - методичні матеріали, має цікаві напрацювання

( різнорівневі завдання, опорні конспекти, різноманітні тести, дидактичні матеріали до уроків)

Червона Т.В. у своїй діяльності використовує педагогічний досвід Є.Ільїна: викладання літератури як предмета, що формує людину, тому під час вивчення творчості письменників різних народів світу вона приділяє особливу увагу виховній значимості поданого матеріалу.

Вчитель вміє швидко створити ділову обстановку на уроці. Правильно планує урочний час і розподіляє роботу в класі, контролюючи хід її виконання. На кожному уроці учням пропонуються інтерактивні форми роботи, інноваційні технології. В кінці проводиться рефлексія діяльності учнів, коментуються оцінки. Вона вміє прогнозувати розвиток якостей учнів, ретельно оцінює недоліки своєї та учнівської праці та вміло знаходить шляхи корекції.

Уроки Червоної Т.В. вирізняються високою організованістю, чіткою послідовністю викладання матеріалу, системним відпрацюванням важливих компетентностей: соціальної, комунікативної, полікультурної, інформаційної, креативної, компетентності саморозвитку та самоосвіти. Вона завжди орієнтується на кращі досягнення інших вчителів- предметників, на інновації в педагогіці та методиці викладання. Володіє персональним комп’ютером, що дає змогу ефективно застосовувати різноманітний роздатковий матеріал.

Тетяна Валентинівна має комунікативні здібності та педагогічний такт, завжди знаходить способи впливу на учнів, створюючи ситуацію успіху. Виявляє любов та довіру до учнів , повагу до особистої гідності дитини, які поєднує з вимогливістю та педагогічним контролем.

Червона Т.В. веде цікаву позакласну роботу. Багато уваги приділяє вихованню у дітей поваги і любові до світової літератури. Кожен рік у школі проводяться Пушкінські дні, тиждень російської мови та літератури, літературні вітальні, усні журнали, літературні КВК тощо. При проведенні позакласних заходів використовує метод проектів.

Велику увагу учитель приділяє обладнанню кабінету, який находиться в гарному стані. Багато дидактичного і роздавального матеріалу зроблено руками учителя. В кабінеті є папка з творчими роботами учнів школи „Творча юність Донбасу”.

Червона Т.В. займається самоосвітою, працює над проблемою „Розвиток самоосвітньої компетентності на уроках літератури”. Приймає активну участь у навчально-виховному процесі, проведенні відкритих уроків та виховних заходів, роботі шкільних педрад, семінарів, очолює районне методичне об’єднання учителів російської мови та літератури. Має певні результати своєї роботи: за останні роки її учні стали переможцями районних, Всеукраїнських творчих конкурсів.

Вчитель проводить роботу з обдарованими дітьми. В школі постійно проходять літературні конкурси, вечори, конкурси на кращого читця. Учні школи приймають участь в літературних конкурсах району та області, займають призові місця, їхні роботи друкуються в газетах та журналах. Також проходять поетичні конкурси, на яких відбираються кращі поети школи та обдаровані діти заносяться в шкільний банк даних.

Тетяна Валентинівна користується повагою серед школярів та батьків за старанність та відданість обраній професії. Колеги поважають її за сумлінність, педагогічний хист, творче натхнення.

З М І С Т

1.Актуальність проблеми.

2. Обгрунтування досвіду.

3. Ідея досвіду.

4. Практичне використання компетентнісно орієнтованого навчання .

5. Умови ефективної організації самоосвітньої діяльності учнів.

6.Висновок.

7.Використована література .

8. Додаток.

«Розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках літератури»

Актуальність проблеми

Сучасна компетентність учня передбачає оволодіння метазнаннями методологічного характеру та самоуправлінням своєю діяльністю, що відбувається на рефлексивній основі. Метазнання забезпечують можливість розвитку пізнавальних та творчих здібностей учнів. Самоуправління особистості на основі постійної рефлексії забезпечує розвиток здібностей. Якість самоуправління визначається рівнем розвитку таких його стадій: самопізнання, самоусвідомлення, самовизначення, самоствердження, самовираження, самореалізації, саморегуляції.

Процес навчання школярів відбувається з різним застосуванням сил, пізнавальної активності та самостійності учнів. В одних випадках він має репродуктивний, відображальний характер, в інших – пошуковий чи творчий. Саме характер навчального процесу впливає на кінцевий його результат – рівень набутих знань, умінь, навичок, досвіду.

Позиція учня в самоосвітній діяльності – це позиція суб’єкта, що усвідомлює значимість цього процесу саме для нього. У ході самоосвіти відбувається збагачення власного досвіду особистості, яка не лише засвоює інформацію, а перетворює її, наповнюючи особистісно значимим смислом. Учні набувають досвіду спілкування з оточуючим світом, який розширює їх можливості щодо активної творчої участі в житті суспільства. Набутий досвід стимулює подальше вдосконалення.

Таким чином, проблема формування готовності до самоосвіти зводиться до виховання в особистості прагнення до постійного вдосконалення своїх знань, умінь, самостійно здійснювати пізнання та його організовувати. Проблема підготовки учнів до самоосвіти, її розв’язання на сучасному рівні – це розв’язання проблеми оволодіння всіма компонентами самоосвітньої діяльності.

Обгрунтування досвіду

Компетентнісний підхід у визначенні цілей і змісту освіти не є цілком новим. Орієнтація на засвоєння умінь, засобів діяльності і, більш того, узагальнених засобів діяльності була головною в роботах таких вітчизняних педагогів, як М.М.Скаткін, І.Я.Лернер, В.В.Краєвський, Г.П.Щедровицький, В.В.Давидов і їхніх послідовників.

Самоосвіта розвивалася разом із розвитком суспільства. Велику роль у цьому відіграли просвітники XVIII ст.: Г. Сковорода, О. Радищев, Новиков. Усі вони були знайомі з прогресивною літературою Західної Європи, були авторами оригінальних творів, на яких виховувалося багато поколінь. Саме в самоосвіті людина бачила тоді єдину можливість здобувати необхідні знання. Отже, потреба в знаннях була тоді і є зараз внутрішньою силою, що стимулює людину до активних дій. Але для розвитку та поглиблення потреби недостатньо лише її розуміння, повинна бути ще й готовність до самостійної діяльності.

Ідея досвіду

Протягом п`яти років моя викладацька діяльність була спрямована на вирішення проблеми формування самоосвітньої компетентності учнів. Бо відомо, що основою нової школи є зовсім нова людина, новий учень, який прагне до саморозвитку та самовдосконалення, уміє самостійно здобувати інформацію, розширюючи свій світогляд. А ми, вчителі, повинні сьогодні навчити школярів орієнтуватися в потоці інформації, формувати в них готовність до самоосвіти.

Самоосвіта – частина безперервної освіти, це активна пізнавальна діяльність,

яка відбувається за особистої ініціативи людини у формі колективної чи індивідуальної діяльності.

Вважаю, що самоосвітня компетентність учнів складається з таких компонентів, як

· розуміння власних потреб на підставі самоаналізу, самопізнання;

· уміння розв’язувати проблеми на основі отриманих самостійно знань;

· впорядкування власних знань, знаходження зв’язків між ними;

· критичне ставлення до будь-якої отриманої інформації, вироблення власної позиції при набутті певних знань;

· використання для отримання інформації різноманітних баз даних, джерел інформації;

· адекватне оцінювання значення набутих знань у власній діяльності;

· вміння співробітничати з оточуючими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;

· прийняття рішення на основі співробітництва, толерантне ставлення до опозиційної точки зору;

· вміння розробляти та виконувати програми самоосвіти з урахуванням власних потреб і потреб суспільства;

· вміння використовувати нові технології інформації та комунікації;

· гнучкість застосування знань, умінь, навичок в умовах швидких змін;

· постійний самоаналіз та самоконтроль за самоосвітньою діяльністю.

Отже, для підготовки учнів до самоосвіти необхідно, щоб у процесі навчання відбувалося постійне нарощування управлінських функцій школяра в усіх ланках навчальної діяльності з таким розрахунком, щоб питома вага елементів самоосвіти в процесі навчання постійно зростала, забезпечуючи учневі більш активну позицію в навчанні. У зв’язку з цим рівень навчання учнів повинен бути якісно іншим.

Практичне використання компетентнісно орієнтованого навчання

Багаторічний досвід моєї викладацької роботи як вчителя - словесника допоміг визначити модель управління самоосвітою учнів, яка складається з наступних компонентів:

• Основою компетентнісно орієнтованого навчання є, звичайно, глибокі знання, які використовуються як фундамент самостійної діяльності.

• Мотиви, які активізують особистість до самоосвіти.

•Навички самостійного оволодіння знаннями (читання, слухання, спостереження).

• Операції розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння).

• Вибір джерел пізнання форм самоосвіти.

Усі ці компоненти знаходяться в тісному взаємозв’язку. Аналіз самоосвітньої діяльності учнів дає можливість виділити в ній етапи діяльності.

Перший етап – етап планування, на якому учні обирають форми й засоби самоосвіти, які я пропоную під час повідомлення теми та задач уроку. Наприклад, на останньому уроці в 11 класі за романом Булгакова «Майстер і Маргарита» розглядається тема «Трагическая любовь героев в конфликте с окружающей средой» (тип урока – урок – исследование, погружение в пласты романа). Я пропоную проаналізувати епіграфи та налаштовую на аналітичну роботу: «Наш сегодняшний разговор – это исследование и погружение в пласты романа, в которых кроется вечная тайна поиска истины и символический смысл любви Мастера и Маргариты».

На етапі організації учні в залежності від обраної ними форми та засобів самоосвіти здійснюють кроки до її реалізації. Це пошук відповідної інформації. На цьому етапі дуже важливо, щоб учень мав здатність до самоорганізації, вмів мобілізувати себе, раціонально використовувати час, сили, засоби. При цьому вчитель дає рекомендації щодо пошуку та обробки інформації, поради до організації виконання завдань. Функції педагога змінюються від інформативно-контролюючої до консультативно-координуючої. Я намагаюся заставити учнів звернутися до власного досвіду та зробити висновки, чим письменник або поет нам важливий. Наприклад, перед вивченням творчоситі А.П. Чехова в 6 класі

пропоную записати цитату: «В человеке все должно быть прекрасно: и лицо, и одежда, и душа, и мысли». Далі йде запитання: «Що ви мені можете сказати про людину, яка так визначила ідеал людини?» Відповіді учнів: «Це гармонійна людина. Це людина, яка все життя займається вдосконаленням. Це дуже розумна та спостережлива людина, яка хоче іншим людям добра». А це якраз є характеристика письменника, який вважається взірцем інтелігентності та порядності.

На етапі реалізації учні безпосередньо працюють з джерелом інформації. Саме під час нього дуже важливо враховувати, наскільки учень підготовлений до такої діяльності, який розумовий потенціал має. Цей етап передбачає також і корекцію роботи. Вважаю, що на цьому етапі учням дуже цікаво проявити себе в ролі вчителя, журналіста або консультанта. Під час виконання домашнього завдання кожен учень або группа опрацьовує матеріал підручника: статтю про життя та творчість письменника, середню чи велику за обсягом главу роману та складають план ( слабкі учнів) або запитання ( сильні учні). Під час перевірки домашнього завдання обов`язково всі учні, які виконали цю роботу, отримують рейтингову оцінку ( 4-6 б.) Окремо заслуховуємо найбільший за обсягом план. Потім один учень із сильної групи починає задавати запитання классу, причому він може сам викликати учнів. Кожен відповідаючий за повну та правильну відповідь отримує по 1 балу. Таким чином, за невеликий період уроку можна опросити всіх учнів та виставити оцінки найбільш активним з них. Ця форма роботи виправдовує себе в маленьких класах, тому що через деякий час кожен учень прагне виступити в ролі «вчителя» та отримати високу рейтингову оцінку.

На етапі аналізу здійснюється контроль за результатами роботи. Дуже важливо, щоб учні мали здатність до самоконтролю, самооцінки, здібність до саморефлексії і корекції. З цієї метою викоритовую Діагностичну картку учня, наприклад, при вивченні повісті Гоголя «Тарас Бульба» учні спочатку записують , що очікують від уроку, ставлять собі оцінку за отримані знання, потім за роботу на уроці їх оцінюють товариші і в кінці уроку остаточну оцінку ставить учитель. Таким чином, кожен учень має можливість отримати об`єктивне оцінювання своїх знань.

Теперь перед вчителем стоїть задача: пробудити в учнів прагнення займатися самоосвітою, тобто необхідно мати внутрішній мотиваційний фактор. А ефективним мотивом самоосвіти є пізнавальний інтерес, переконання, прагнення до самоствердження. Тому я саме пропоную учням уявити себе учасниками турніру середньовічних лицарів, або відправитися з Робінзоном Крузо на безлюдний острів та записувати всі події в щоденник, або здійснити подорож зі Скруджем в часі та просторі та інше.

Пізнавальний інтерес – провідний мотив самоосвіти. Я звертаю увагу учнів на слова Конфуція, який говорив: „Скажіть мені, і я забуду. Покажіть, і я запам’ятаю. Дайте можливість обговорити, і я зрозумію. Дайте можливість навчити іншого, і я дійду до вдосконалення.”

Умови ефективної організації самоосвітньої діяльності учнів

Зважаючи на зазначене вище, можна визначити такі головні умови ефективної організації роботи з дітьми: відхід від форм і методів навчання, які гальмують розвиток дитини й не залишають місця вільному вибору видів і методів її самостійної інтелектуально-творчої діяльності; активна педагогічна підтримка ініціативи, самостійності, оригінальності мислення, заохочення будь-яких навчальних та творчих успіхів; обов’язкова організація дослідницької діяльності, для якої в навчальних планах повинно відводитися спеціальне просторове і часове поле; активне запровадження гуманістичних моделей і технологій спілкування, навчання, виховання.

У роботі з учнями словесник має спиратися на їх розвинене мовне чуття, асоціативне мислення, словесно-логічну, образну, оперативну пам’ять, брати до уваги такі психологічні фактори, як потреби, мотиви, інтереси, інтелектуальний рівень. Необхідно створити максимально сприятливі умови для мовленнєвої самореалізації здібних учнів через впровадження в практику творчих вправ, дослідницьких завдань, проблемних питань, проведення мовних спостережень і дослідів, лінгвістичних ігор тощо. Першочерговим завданням при цьому залишається пробудження пізнавальної активності.

До прийомів, які ставлять учня в активну позицію на уроці, можна віднести низку навчальних ситуацій: це насамперед ситуації, в яких учень має захищати свою думку; ситуації, які спонукають школярів ставити запитання вчителю, однокласнику; рецензування відповідей, творчих робіт інших школярів на уроці й у позаурочній діяльності; виконання завдань, розрахованих на використання додаткової літератури; вільний вибір завдань, переважно пошукового характеру; створення ситуації обміну навчальною інформацією серед учнів; самоперевірка, аналіз власних пізнавальних робіт.

З 2011 року я почала працювати над творчим курсовим проектом «Програма самореалізації особистості», яка стимулює самостійну пошукову пізнавальну діяльність учнів при вивченні нової навчальної теми не тільки в класі, але і вдома, при дистанційній формі навчання. Сумлінне опрацювання цих завдань є гарною мотивацією для учнів, які мають високу результативність. Під час проходження курсів підвищення кваліфікації нашою групою були розроблені матеріали до тем: Гоголь «Тарас Бульба», Свіфт «Пригоди Гулівера», Б Шоу «Пігмаліон», А.Сент – Екзюпері «Маленький принц», Дефо «В пошуках пригод» та інші (керівник Король Г.М., методист ВГО Донецького облІППО).

На відміну від традиційного навчання, якому властиве подання готових знань учителем із розрахунком на запам’ятовування та подальше відтворення їх учнями, проблемне навчання активізує мислення, спрямовує особистість на творчий пошук істини в процесі навчальної діяльності. У центрі проблемного навчання може перебувати проблемна ситуація, спеціально створена учителем, яка є рушієм мислення дитини, джерелом творчого шукання нею нових знань.

Разом з тим, проведення спостережень вимагає від учнів певної підготовки, тому доцільно користуватися цим методом у 8-9 класах. У 5-7 класах слід обмежитися тільки елементами спостережень над мовними явищами й фактами.

За допомогою самостійних спостережень я з учнями опрацьовую інколи всю тему. Зокрема, методом спостережень доцільно опрацьовувати такі теми, які учням певною мірою знайомі, а спостереження над ними служать для міцнішого закріплення їх або для розширення відомостей про знайомі поняття. До таких тем можна віднести, наприклад, " Усна народна творчість" в 5 кл., "Міф і література"в 6 кл., "Героїчні пісні та балади в світовій літературі", "Україна та її історія в літературі" в 7 кл.

У структурі навчання літератури значно посилюються роль і значення освоєння способів діяльності, створення умов для активної соціальної дії, колективної проектної діяльності. Формування самоосвітньої компетентності учнів у проектній діяльності, тобто їх здатностей мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації, – найактуальніша проблема інноваційного підходу в роботі. Проект – це цілісна робота, яку не можна закінчити, зупинившись на півдорозі, оскільки оцінюється кінцевий продукт; ця робота складається з різних видів діяльності, а обов’язковим атрибутом є реальна практична діяльність. Теми колективних творчих проектів можуть бути такими: "Переклад – високе мистецтво", "Любов в житті та в поезії", "Ввічливість - мова королів», "Поет та його музи ( за творчістю О.Пушкіна» тощо.

У галузі урочної діяльності я упроваджую в практику роботи різні типи уроків: лекція зі складанням опорних конспектів, семінар, урок-диспут, урок - співтворчість, урок-дослідження, урок-спостереження, урок – рольова гра, урок – подорож. Рекомендую проводити лінгвістичні турніри цікавої для учнів тематики та з використанням різних форм. Особливою популярністю серед учнів 8-11 класів користуються дискусійні форми (турніри, КВК, "круглі столи"). Важливо навчити учнів самостійно здобувати знання, аналізувати й рецензувати відповіді товаришів, працювати з довідковою літературою.

Учителеві потрібно пам'ятати, що не можна формувати особистість за наперед визначеною моделлю, головне – створити умови для повноцінного розвитку дитини; активізувати самий процес навчання, надати йому дослідницького характеру і цим самим передати учневі ініціативу в організації власної пізнавальної діяльності.

У процесі самостійної творчої діяльності учні готують різноманітні дослідження з літератури та творчі роботи різних жанрів, наприклад: пошукова робота учениці 11 класу Бєлізної Олени «Село моє, для мене та єдине» (мовно – літературний напрямок), твори – роздуми «Вічні образи в літературі» (за романом Булгакова «Майстер і Маргарита»), твір - дослідження «Имена в творчестве Марины Цветаевой» тощо. Відомий педагог К.Ушинський неодноразо­­­во повторював, що навчання має завжди давати дитині можливість діяльності, відповідної її силам, допомагати їй тільки там, де в неї не вистачає сил, поступово послаблюючи цю допомогу з віком дитини. Цю ж думку розвивала вітчизняний педагог-просвітниця й учений С.Русова. У багатьох працях вона наголошувала, що вчите­­­леві не варто у своїх викладах вичерпувати тему, учням потрібно давати можливість самим доходити до її остаточного розуміння, адже це розвиває уяву дитини, її творчі сили.

На мою думку,створення проблемних ситуацій сприятимуть здійсненню школярами подальшої пошукової роботи: зіставлення декількох різних думок про літературне явище (про стиль письменника, твір, героя); до уваги учнів пропонується думка критика, письменника, громадського діяча тощо, яка не відповідає враженням самих учнів, є несподіваною для школярів, потребує перевірки; зіставлення літературного твору з ілюстраціями або компаративний аналіз текстів (вірш Алкмана та вільні переклади Гете, Лермонтова, Аненського – 5 кл.; сонети Шекспіра в оригіналі, та переклади С.Маршака, І.Первомайського – 7 кл.; сюжети романів Стендаля та Ф.Достоєвського – 10 кл.)

Залучаю дітей до участь у різноманітних конкурсах з літератури, вони приймають участь в шкільних та районних олімпіадах, беруть участь у різноманітних конкурсах творчих робіт, що проводяться з нагоди якоїсь події або присвячені творчості певного письменника.

Висновок

Я впевнена,що словесник повинен чітко усвідомити, що успіх педагогічної діяльності залежить від глибокого розуміння можливостей кожного методу навчання і правильного вибору його в конкретній педагогічній ситуації. Уведення в процес навчання пошукових, евристичних, дослідницьких методів пізнання, без сумніву, активізує пізнавальну діяльність учнів, розвиває творчий підхід до розв’язання навчальних завдань, серед яких чинне місце повинні посісти завдання, спрямовані на розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках літератури

Використана література

1. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи // Директор школи, №1 (193), 2002.

2. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України, № 33, 23 квітня, 2002.

3. Аналітико – прогностичний супровід формування самоосвітньої компетенції школярів: практико зорієнтований посібник/ за редакцією І.Г.Єрмакова – Запоріжжя; 2006, с. 220

4. Буряк В.К. Формування у школярів потреби в самоосвіті // Рідна школа, 2000, №9, с. 55-57.

5. Буряк В.К. Самостійна робота з книгою. – К.: Т-во “Знання”, 1990. – 48 с.

6. Громцева А.К. Формирование у школьников готовности к самообразованию – М., 1983. – 144 с.

7. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте: Пособие для учителя. – М.: Просвещение. 1983. – 96 с.

8. Попов Г.Х. Организация личной работы учащихся. – М.: Экономика, 1987.-158 с.

9. Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів. // Рідна школа, 2001, №1.

10. Усова А.В., Бобров А.А. Формирование у учащихся учебных умений. – М.: Знание, 1987. – 80 с.

Діагностична картка вивчення повісті М.Гоголь „Тарас Бульба”

Уч........ 7 класу П.І.

Додаток

Робота з деформованим текстом - працюють 2 групи.

Текст 1( для учнів з середнім та низьким рівнем)

Виправити текст та озаглавити.

Остапові, здавалося, на віку судилася бойова путь і легка наука вершити воєнні справи. Ні разу не розгубившись і не збентежившись ні в якій пригоді, зі хвилюванням, майже неприродним для двадцятидворічного, він в одну мить міг визначити всю небезпеку і всі обставини справи, тут же міг дібрати способу, як забути її. Сила почувалася в його тілі, і лицарські його якості набрали широкої сили якостей тигра.

- О! Та з нього буде колись поганий полковник! – казав старий Кукубенко. – Єй- єй, буде поганий полковник, та ще такий, що батька за пояс заткне!

Текст 2 ( для учнів з високим та достатнім рівнем)

Розташувати речення у правильному порядку та озаглавити.

1.Андрій весь поринув у чарівну музику куль і мечів.

- І це добрий – ворог би не взяв його! – вояка! Не Остап, а добрий, добрий теж вояка!

Він не знав, що то значить обмірковувати, чи розраховувати, чи міряти заздалегідь свою й чужу силу.

Шалену насолоду і захват вбачав він у битві: щось бенкетне ввижалося йому в ті хвилини, коли розпалиться в людині голова, в очах усе миготить і сплутується, а він мчить, як п’яний, серед свисту куль, серед шабельного блиску і завдає всім ударів і не чує завданих йому.

Дивувався старий Тарас і казав:

Не раз дивувався старий Тарас, бачачи, як Андрій, спонукуваний самим тільки запальним захватом кидався на те, на що ніколи не зважився б спокійний і розумний, та одним шаленим наскоком своїм чинив такі чудеса, з яких не могли здивуватися бувалі в боях.

Після виконання роботи два учні виразно зачитують уривки.

Додаток

Завдання для самоосвітньої діяльності

по повісті Гоголя „Тарас Бульба”

Додаток

Колективна пошукова робота

«Заповіді козаків »

Учні звертаються до тексту (глави ІІІ, ІV ,V), читають цитати про життя, побут та звичаї Запорозької Січі.

Робота в парах: обговорити та записати одну важливу заповідь.

· Не зраджуй своєму народу!

· Допомагай своїм товаришам у скруті!

· Не вбий, не укради у козака!

· В Бога віруй, в церкву ходи!

· Поважай своїх батьків!

· Самовіддано захищай свою Батьківщину!

Додаток

Анкета

"Чи вмієте ви навчатися?" (9 клас)