Вчитель світової літератури

Приазовської ЗОШ І -ІІІ ст.

Червона Тетяна Валентинівна

2013 рік

Мета створення портфоліо:
- продемонструвати найбільш значущі результати практичної діяльності для оцінки своєї професійної
компетентності;
- проаналізувати, узагальнити і систематизувати свій педагогічний досвід;
- об'єктивно оцінити свої можливості і спланувати свою роботу для подальшого досягнення більш високих результатів.

І розділ

«Мої досягнення»

1.1.Офіційні документи

1.2. Анкета вчителя

1. Прізвище, ім`я, по-батькові Червона Тетяна Валентинівна

2. Дата народження 01.01.1965 р.

3 . Освіта вища

4. Навчальний заклад, рік закінчення Курський педагогічний інститут, 1986 рік.

5. Фах за дипломом учитель російської мови та літератури

6. Стаж загальний ( з якого року) з 1986 року , педагогічний з 1986 року

7.Нагороди Грамота райВО 2004 р., 2006, 2008 р., подяка обл УОН 2011 р., Подяка РВО 2013 р., Грамота Першотравневої районної ради2013 р.

8. Курсова перепідготовка

2011 р. січень - вересень Донецький облІППО, курси підвищення кваліфкації вчителів російської мови та літератури. Післякурсове завдання «Розвиток самоосвітньої компетентності на уроках».

9. Результати попередньої атестації:

Автобіграфія

Я, Червона Тетяна Валентинівна, народилася 1 січня 1965 р. в м. Марійполь Донецької області. Батько, Щєглов Валентин Петрович, працював бригадиром будівельників - монтажників;

мати, Щєглова Галина Василівна, працювала в дитячому садочку, пізніше - на заводі «Азовсталь». Сестра - Олена, 1967 р. н., брат - Андрій, 1980 р. н.

В 1972 році пішла в 1 клас середньої школи №57 м. Маріуполя. Багато років виконувала доручення старости та учбового сектору в класі. Захоплювалас бальними танцями, відвідувала гурток а районному Домі Піонерів.

Після закінчення школи в 1982 році поступила в Курський Державний педагогічний інститут на спеціальність «Російська мова та література».

В 1986 році закінчила інститут з дипломом з відзнакою. Один рік працювала в середній школі сел. Змеїнець Щигровського району Курської області на посаді вчителя російської мови та літератури та заступнка директор з виховної робота.

В 1987 році вийшла заміж за Червоного Валерія Олексійовича та преїхала в с. Приазовське Першотравневого району Донецької області та стала працюати в Приазовській школі на посаді вчителя російської мови та літератури.

В 1988 році народила доньку Маргариту, в 1995 році - доньку Марину.

З 2004 року займаю посаду заступника директора з НВР, очолюю РМО вчителів російської мови, літератури та світової літератури. В 2007 році була присвоєна ківліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».

2 2011 році була обрана депутатом Бердянської сільської ради VІ скликання, призначеа головою комісії з питань освіти, науки, охорони здоров»я, культури, релігії і спорту.

1.3. Навчання у візі

Курський Державний ордена «Знак Пошани» педагогічний інститут

Улюблені предмети: усна народна творчість, антична література, сучасна російська мова, курс «виразне читання»

Улюблені викладачі: Юдін Юрій Іванович, Баранчикова Ніна Павлівна, Булатнікова Аліна Евгенівна

Мотиви начання: любов до шкільного предмету та вчителя російської мови та літератури Бояр Ніни Петрівни

Курсові: «Образи античної літератури в живописі» - керівник Баранчикова Н. П.,

« Особливості лексики в творах К. Паустовского» - керівник Боярченко А.П.

Зустріч випускників Курського ПІ група 41 через 25 років

Сучасний вигляд рідного інституту.

В гостях у Баранчикової Ніни Павлівни

Розділ 2. «Я у світі людей»

2.1. Участь суспільному житті

Як депутат допомагаю мешканцям вулиць Степова, Молодіжна, Зелена села Приазовського у вирішенняі питань благоустроюю території, обстеження житлових умов, приймаю участь у засідання сесій. З метою вирішення важливих питань життя громади.

Як голова комісії з питань освіти, науки, охорони здоров»я, культури, релігії і спорту, проводили работу щодо стану сільського Дому культури с. Бердянського, розглядали колективне звернення громадян сіл Бердянське, Агробаза, Рад. Україна, повязане з роботою кафе та магазина «Наталі.

2.2. Хоббі, інтереси

У вільний час люблю читати, відпочивати в колі рідних, подорожувати.

Розділ 3.

Погляд на себе і в майбутнє

3.1. Мої цінності і ідеали

Своє педагогічне кредо також викласти за допомогою кола педагогічних постулатів, афоризмів, мудрих думок:

— У людини завжди є все, щоб здійснити свою мрію! (Паоло Коельо)

— Дитину має оточувати світ творчості, світ краси, світ фантазії та історичної правди. (В. Сухомлинський)

— Кожен учень має бути екіпірований обширними, глибокими знаннями, які в свою чергу мають бути організовані для прийняття ефек­тивних рішень у різних життєвих ситуаціях. (І. Якиманська)

- Кожна дитина — це сонце, тільки дайте їй світити!( Сократ)

Йду на урок як на свято доброти та розуму.

Захоплююся дитячими відчуттями й оцінюю їх не тільки за допомогою цифр.

Намагаюся приносити на кожен урок диво: запис голосів видатних людей, притчу, приклад із життя, афоризм, висловлювання, оригінальне завдання.

Використовую як головну педагогічну зброю бадьорість, повагу до учнів, життєрадісність, гуманність.

Вважаю, що якщо учні пам'ятають не тільки тебе, а твої слова та вчинки, значить твоє педагогічне життя вдалося.

Євген Ільїн «Про урок літератури»

- Якщо урок літератури – урок мистецтва, то він і сам мусить бути витвором мистецтва.
- Читач зовсім не той, хто багато читає, а той, хто багато думає.
- Збудити на уроці пекучим запитанням, не відповівши на яке – не заспокоїшся. Моє запитання – особливе. Запитую власне себе самого, а розвязую – разом з дітьми. І цим кожного піднімаю до себе і сам зростаю на хвилі колективної творчості. Що може бути ясніше запитання, звернутого до себе, і важливішим, коли воно хвилює всіх.

Цікаво вчителю – цікаво всім.

Змужніння – процес обопільний: ми зростаємо з тими, кого підіймаємо. Спитати себе, як іншого, та іншого, як себе, - головне в мистецтві запитувати.
- Намагаюся «розвивати» щасливі миттєвості уроку, коли діти дружно гомонять. Збагніть: реакція на запитання важливіша ніж відповідь.
- Запитую дітлахів: «Де більше розкривається особистість – у запитаннях чи у відповідях?» Як на мене, у запитаннях. Хто запитує, той мислить. Запитуючи, ти стаєш особистістю.

Зрозуміймо: для школярів немає ні важких, ні легких проблем. Цікаво чи ні – ось їхній критерій. А цікаве завжди проблемне, бо виражене увагою.
- Письмове завдання – не просто «залік», а випроба на духовну і творчу зрілість. Девіз: «Наше слово має бути лаконічним, виразним, пекучим» Строки здачі роботи (якщо писати з любовю) – індивідуальні. Так само й оцінка. Не вищим балом, а високою мірою довіря до учня, чим він страждає і радіє, намагаюся заохотити і відмітити його працю. «Злочин перед самим собою», - ось тема за Ф. Достоєвським

Пошук, коли він допитливий, глибокий, де в чому важливіший за результат..., якщо виховуємо творчу особистість.

- Робота розуму стає працею душі – ось критерій уроку літератури.
- Чим діагностую урок? – сплав книжки, життя і науки на виховній основі.
- Секрети учителя – учневі! Ризикована грань співтворчості; коли коментую не тільки письменника, критика, героя, а й себе – як творця уроку.

- Учитель-словесник не запроваджувач знань, а створювач культури; особливо найтоншої, вишуканої, душевної. Як у театрі, йому потрібний емоційний відгук тих, з ким він спілкується.

...Майстерність – форма гуманізму, вияв нашої поваги до людини (школяра). Артистизм учителя – уміння створювати тишу, рівну глибині і висоті творчої думки. У такій тиші власне і народжується жива душа...

Спілкування – це урок співтворчості, спільного мислення, партнерства; урок свободи, на якому кожен може висловити себе; нарешті урок прилучення свого духовного «Я» до іншого та прилучення себе самого до духовного «Я» інших; крок назустріч, спілка рівних і різних.

- Перед лицем великої літератури, з якої навчаються, вчитель і учень – рівні. Ось тут шлях до співтворчого спілкування.

- ...Учень, навіть коли посередній, завжди чимось цікавіший за літературного героя, якщо, ясна річ, і його «прочитати» так само уважно, заглиблено, як книжку. Люблю слухати по-Толстовському, тобто чути його внутрішній голос. Про що він думає, коли говорить?

- Спілкування – завжди відкритий урок! Насамперед – для самого вчителя, котрий за допомогою дітей відкриває себе і вже ключем власної особистості в кожному з них відкриває особистість.

- « Душа обязана трудиться» Скільки в кожному з нас такої внутрішньої праці, стільки й душі, тобто людського, стільки й здатності кувати своє та загальне щастя.

- Учень знає про себе більше, ніж ми про нього. Наше завдання – уроком(!) довести це йому, тобто допомогти керувати собою без нашої допомоги.

- Учні залюбки йдуть на урок, але – до вас, а не до Чехова. А треба, щоб до Чехова! Так треба! Але хай спочатку прийдуть до мене, а до Чехова підемо разом

- ...Я насмілився дати учневіті самі права, які відвоював для себе: на свою сторінку в книжці, свою тему твору, своє ставлення до проблем, свою манеру викладу, свій спосіб мислення.

- Чим більше тепла душі ми ми віддаємо людям, тим більше зростає наша здатність віддавати. І в цьому сенс життя.

- Самих себе ми шукаємо в книжці, не боячись прорахунків. Література – той предмет, де кожний по-своєму правий, навіть якщо в чомусь помиляється

- ...Відкривали літературу і... себе. На кожному уроці героями були всі (!) і водночас хтось особливо, з ким сперечалися або за ким безоглядно йшли. «Свята хвилина уроку, коли учень промовля».

\- Знати літературу – це знати свої можливості, а не деякий обсяг інформації... Немає жодного сенсу викладати так звану «літературну літературу», орієнтовану більшою мірою на знання тексту, ніж на розуміння його і себе.

- З обєкта вивчення книжка перетворилася на «джерело» пізнання себе, життя і людини. Беззастережно приплюсовую книжку до нагальних потреб учня.

- Тема уроку – лише його передумова. Яку моральну проблему порушує вона – ось головне питання. Перетин теми і проблеми дає перехресті педагогічне. Тут відкривається духовне вікно уроку: і в книжку... і в життя... і в себе...

- Вчитель і учень такі самі рівноправні герої уроку, як Базаров, Болконський...

3.2. Мої життєві плани

Моє покликання - учитель

Вчитель, наставник – ці поняття можна віднести до вічних. Скільки існує людство, стільки буде існувати поняття «вчитель».

Дуже просте тлумачення – це людина, яка наставляє, передає свої знання, вміння іншій людині. Вчитель – артист. Його роль триває не годину і не дві, а довгі роки. Він повністю занурюється у свою роль, живе нею.

Вчитель – лікар. Лікар, який лікує не тільки тіло, а й душу. Багатьох своїх «пацієнтів» лікує роками, багато з них не хочуть і не прагнуть лікуватися. Пройде багато років перш ніж «пацієнт» відчує. Що дав йому вчитель і подякує йому за це.

Вчитель – будівник. Він будує людські долі. Але при цьому не треба забувати, що вони не з бетону, а з кришталю. Одне невірне слово, неакуратний рух і можна зламати все, що будував так довго..

У той же час вчитель – проста людина. Зі своїми радощами і печалями, проблемами. Він багатогранний і цікавий, добрий і суворий, справедливий і непідкупний. Звідки ж бере свої сили вчитель, щоб одночасно бути вихователем і педагогом, артистом і скульптором, батьком і матір’ю.

Я розумію, що зараз школа переживає не найкращі часи. Вона відображає і несе в собі всі проблеми нашого суспільства. Але я люблю свою роботу. У даний час не престижно бути вчителем, у школі залишились закохані, вірні їй люди, готові завжди на самопожертву в ім’я майбутнього. Для мене моя професія важлива. З дитинства мріяла стати вчителем. І ось уже 26 роки віддаю цій справі свою душу і серце. Кожного дня на мене дивляться очі моїх учнів. За партами майбутнє України. І в цьому майбутньому жити і мені. І від того, якими стануть ці учні, залежить не тільки життя країни, але моє життя теж.

Яким повинен бути сучасний вчитель? Ставлю це питання, і думаю, що він на своїх уроках повинен бути і актором, художником, творцем. Бути яскравою і привабливою особистістю, щоб у ній відчувалася сила волі і душі – ось це головне, що характеризує сучасного вчителя. Цьому вчать багато прочитаних книг, сотні пройдених доріг і велика кількість людей, яких я зустріла на своєму шляху. Цьому вчать труднощі, які траплялись на моєму шляху, але з кожним разом, долаючи перешкоди, я ставала сильнішою. Цьому вчать мене мої учні, день в день, від уроку до уроку. Сократ сказав: «…навчаючи, вчимося самі». І треба бути здібним учнем, щоб зрозуміти і прийняти всі уроки, які тобі дало життя, і стати справжнім вчителем. Треба вірити у свої сили і сили тих чиї очі кожного дня, з надією дивляться на тебе.

В.О.Сухомлинський говорив: «Учитель готується до хорошого уроку все своє життя..»

Кожен урок вчителя – це маленький спектакль, який зворушить струни дитячих душ, і якщо ці струни дзвенять, як єдина мелодія, значить, вчитель відбувся. Я вірю, що мої найкращі уроки ще попереду. І продовжувати їх буде саме життя. Завжди думаю про те, чи стануть мої уроки для учнів проповіддю Добра, Честі, Милосердя, Справедливості. Моє покликання – учитель… Чим більше викладаю літературу, тим більше відчуваю відповідальність. Відповідальність, тому що мені довірили маленьку душу, а я повинна створити Людину, і не просто Людину, а читача, творця, митця. Як це зробити? Одвічне питання…Мій досвід підказує мені, що я обрала вірний шлях.

Свою діяльність спрямовую на виховання загальнолюдських цінностей.

3.3. Моє життєве кредо:

Любити життя і цінувати кожну його хвилину, нести радість,у книгах-шукати істину, у людях – мудрість

Розділ 4.

Результати педагогічної діяльності

В папке атестаційні матеріали

Розділ 5.

Науково- методична робота

Круглий стіл на тему

«Здоров»язберігаюча організація навчально – виховного процесу на уроках та поурочній роботі вчителів Приазовській ЗОШ І – ІІІ ступенів»

Мета круглого столу:

Доповідь заступника директора з НВР Червоної Т.В.

«Здоров»язберігаюча організація навчально – виховного процесу на уроках та поурочній роботі вчителів»

Останнім часом процес навчання та виховання школярів в навчальних закладах України зазнає серйозних змін.

Одній із найважливіших проблем, з якою стикається сучасна школа, є необхідність застосування в освітньому процесі здоров»язберігаючих технологій, які спрямовані на збереження здоров» я учнів. Перед кожним вчителем стоїть мета: забезпечити школяру можливість збереження здоров» я за період навчання у школі. Не випадково серед пріоритетних напрямків розвитку освіти, визначених Національною доктриною розвитку освіти (2002), визначена «пропаганда здорового способу життя, стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя».

В рамках досягнення даної мети перед педагогами встають наступні завдання:

· Організація роботи з найбільшим ефектом для збереження та зміцнювання здоров» я учнів;

· Створення умов для відчуття дітьми радості в процесі навчання;

· Прищеплення навичок життя у гармонії з навколишнім світом;

· Виховання культури здоров» я;

· Розвиток творчих здібностей;

· Мотивація на здоровий спосіб життя;

· Впровадження інноваційних педагогічних технологій.

Хоча традиційно вважається, що головна задача школи – дати дітям освіту, не менш важлива задача – зберегти в процесі навчання здоров»я дітей.Із станом здоров» я пов’язані і успіхи в навчанні. Все це потребує уважного відношення до організації шкільного життя: створення оптимальних гігієнічних, екологічних та інших умов, забезпечення організації освітнього процесу, який запобігає виникненню у учнів стану пере втомленості.

Здоров»язберігаюча організація навчально – виховного процесу на уроках заклечається в тому, що

1. Подача нового навчального матеріалу здійснюється блоками, що значно знижує навантаження на учнів.

2. Освітній процес носить творчий характер. Включення дитини в творчий процес, пошук рішення допомагає його розвитку, знижує стомлення. Це досягається а рахунок використання різноманітних прийомі активізації навчальної діяльності дітей на уроках:

Ø Ігрових ситуацій на уроках, різних форм уроків( КВК, вікторини, казки, ігри);

Ø Драматизація діалогів з рухами, інсценування літературних сюжетів;

Ø Наочність;

Ø Фантазування;

Ø Творчий характер домашніх завдань( скласти оповідання на задану тему, намалювати ілюстрацію до твору, придумати загадку на тему).

3. У учнів особливо чуттєвою є нервова система, тому під час уроків в 5-7 класах систематично використовуються:

А) чергування різноманітних видів навчальної діяльності: опитування учнів, письмо, читання, слухання, розповідь, розгляд наочних посібників, відповідь на запитання.

Норма – 4-7 видів навчальної діяльності за урок;

Б) різноманітні методи, які активізують ініціативу та творче самовираження самих учнів;

- метод вільного вибору( бесіда, свобода творчості, вибір способа дії);

- активні методи ( інтерактивні методи, обговорення в парах, учень як пошуковець);

Методи, спрямовані на самопізнання, саморозвиток

( інтелекту, емоцій, спілкування, уяви, самооцінки);

В) проведення фізкультурних хвилинок на уроках в 5 – 7 класах: масаж пальців перед письмом, дихальна гімнастика, послаблення кистей рук.

Г) робота по попередженню втомленості очей;

Д) дихальна гімнастика, яка підвищує збудження кори великих полу шарій мозку, активізує дітей на уроках.

Учителям необхідно під час планування цілей уроку враховувати мотивацію учнів до ведення здорового способу життя та підвищенню культури власного здоров»я при вивченні різних тем.

Доповідь заступника директора з НВР Червоної Т.В.

Впровадження Державного стандарту загальної початкової освіти –

новий етап розвитку школи І ступеня

Розпочався новий етап розвитку початкової освіти України. Оновлення змісту і навчально-методичного забезпечення здійснюється послідовно і водночас дуже швидко. Так, у 2010 році творчими колективами науковців і практиків було розроблено і обговорено серед педагогічної громадськості концепцію другого покоління Державного стандарту початкової загальної освіти. Цей документ був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462. Відповідно до вимог Державного стандарту розроблено і затверджено нові навчальні плани та програми. Згідно цих програм підготовлені рукописи підручників для першого класу, серед яких за результатами конкурсу кращі відібрані до друку. Отже, з 1 вересня 2012-2013 навчального року учні перших класів розпочнуть навчання за новими програмами (наказ МОНмолодьспорту «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» від 12.09.2011р. № 1050) та підручниками (наказ МОНмолодьспорту «Про надання грифа навчальній літературі» від 07.02.2012р. № 118). Робочі навчальні плани шкіл будуть складатися на основі нових Типових навчальних планів (наказ МОНмолодьспорту «Про типові навчальні плани початкової школи» від 10.06.2011р. № 572).

2012-2013 навчальний рік для початкової школи є особливим. Адже з 1 вересня учні перших класів розпочнуть вивчення іноземної мови, що забезпечить більш високий рівень знань іноземних мов. Також з першого класу передбачено вивчення нового предмета «Природознавство», що дасть можливість розширити екологічний освітогляд школярів. Викладання природознавства стимулюватиме у дітей бажання вивчати предмети природничо-математичного циклу.

З 1 вересня 2013 року другокласники будуть вивчати предмет «Сходинки до інформатики», що сприятиме розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів. У Департаменті загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту розглядалося питання, чи краще вчителів інформатики навчити методики роботи з молодшими школярами, чи навпаки, додатково підготувати вчителів-початківців. Міністерство освіти надає перевагу другому варіанту водночас, не позбавляючи заклади можливості самостійно вирішувати ці питання. Набагато простіше підготувати вчителів початкової школи до викладання основ комп’ютерної грамотності, аніж учителів інформатики навчати специфіки роботи з молодшими школярами. Адже майже всі вчителі вже на початковому рівні володіють інформаційно-комунікаційними технологіями, як цього потребує сучасність. Вони зможуть передати набуті знання дітям. Звичайно, інститути післядипломної педагогічної освіти стануть осередком необхідної підготовки.

З 15 лютого 2012р. продовжено дію Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику» (лист МОНмолодьспорту від 30.01.2012 №1/9-66). В ході цієї акції, як і в минулому році, основна увага приділятиметься створенню сприятливих умов для навчання шестирічок, а саме: організації гарячого харчування; підготовці шкільних приміщень для прийому першокласників (навчальних та спальних кімнат, ігрових кімнат або куточків); обладнанню відокремлених гардеробів з обов’язковим відділенням секцій для кожного класу та відокремлених туалетних кімнат.

З 1 квітня 2012 року розпочався прийом дітей до 1-го класу. Він здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 №204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів" та наказу МОН від 19.06.2003 №389 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.07.2003 №547/7868 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного прийому дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)».

Завданням навчального закладу є наково-методична підготовка вчителя до реалізації змісту нових Державних стандартів. З цією метою необхідно провести педагогічні ради "Готовніть початкової школи до впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти", семінари, круглі столи тощо. Важливим аспектом цієї підготовки є самоосвіта педагога.

Керівникам навчальних закладів слід забезпечити належну увагу ефективній просвітницькій роботі з сім’єю щодо виховання здорової дитини, профілактики захворювань; з батьками першокласників організувати роботу щодо проходження обов’язкового медичного огляду майбутніх першокласників.

Обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах у перших класах становить 35 хвилин. Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня становить 20 годин. У першому класі домашні завдання не задаються.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня. Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день - четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови).

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики та інших необхідно через кожні 15 хвилин уроку проводити фізкультхвилинки, що складаються з динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.

У роботі з шестирічними першокласниками педагогам слід акцентувати увагу на:

· дотриманні принципу наступності в системі «дитячий садок — сім'я — початкова школа»;

· використанні методів, форм навчання, що від­повідають психологічним особливостям розвитку дитини-дошкільника;

· сприянні розвитку дитини як особистості;

· моделюванні стилів, способів партнерської діяльності, спілкування з дитиною. Слід пам’ятати про необхідність налагодження довірливих стосунків з учнем: вчинки дітей не варто засуджувати або схвалювати, їх треба аналізувати й розуміти.

· доборі прийомів та методів роботи з дітьми, що забезпечують різноманітну, активну, практичну діяльність кожного учня. Ігрова діяльність має бути домінуючою під час навчання дитини у 1 класі. Адже у процесі гри світ дитинства природно поєднується зі світом науки.

У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. Навчання пов’язане не лише з успіхами, а частіше з помилками, невдачами. Першокласник прагне утвердити себе в новій ролі, шукає опори у ставленні вчителів до себе, бажаючи, щоб дорослі помічали його позитивні якості. Тому оцінка здатна викликати в учня цілу гаму гострих переживань. Радість і задоволення досягненнями у навчанні створюють позитивний емоційний фон стосунків з учителем та однокласниками, покращують рівень засвоєння знань. Почуття гіркоти, невдоволення невдачами можуть спричинити зниження самооцінки, зневіру, конфлікт з оточенням. Важливо на уроках створювати такі умови, коли невдоволеність від невдачі спонукатиме дитину шукати кращі способи навчальної діяльності. Педагогічна оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Вміло користуючись у роботі з першокласниками педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь об’єктивно оцінювати результати своєї діяльності.

При формуванні груп продовженого дня для першокласників керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. №1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу" та Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Успіх розпочатих перетворень безпосередньо залежить від того, як глибоко усвідомить зміни кожен педагог. Чи прийме він нові умови, поведе за собою школярів, зуміє організувати навчальну діяльність учнів так, щоб забезпечити кожному з них ефективний інструмент пізнання – навчити вчитися упродовж всього життя.

Використана література

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»//www.mon.gov.ua.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти //www.mon.gov.ua.

3. Лист МОНмолодьспорту від 30.01.2012 №1/9-66 «Щодо проведення Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику» //www.mon.gov.ua.

4. Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) //www.mon.gov.ua.

5. Савченко О.Я. Дидактичні вимоги до підготовки і проведення уроків.// Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О.Я. – Київ: Початкова школа, 2002. – с. 41 – 60

6. Єресько О. Про наступність змісту освіти, о

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ ЧЕРВОНОЇ Т.В.

ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ТА ФОРМ

МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ПЕДКАДРАМИ

(з досвіду роботи)

Світ на початку ХХІ століття не просто змінюється. Його змістом, основним виміром і разом з тим основним важелем стає розвиток особистості, власне людський розвиток. Передусім прискіпливому аналізу підлягає освітня система, оскільки є одним з найвпливовіших факторів процесу особистісного становлення людини. Її головне завдання – створити найкращі умови для самопізнання, саморозвитку, а потім і самореалізації своєї сутності кожною особистістю. Перспективним у даному контексті є синергетичне бачення педагогічних систем.

Розуміння суті інноваційних педагогічних систем ґрунтується на синергетичній теорії розвитку соціальних систем. В числі провідних напрямків функціонування розгалуженої мережі методичних структур на сучасному етапі – забезпечення професійного зростання вчителя в оволодінні педагогічними інноваціями, своєчасне виявлення в педагогічній практиці цінного інноваційного продукту, збереження ,експертиза освітньої інновації.

Своє бачення процесу співпраці пропонує Н.Кузьміна в авторській концепції , яка, на погляд вчителів-практиків, найбільш досконала і зручна в практичному використанні й розумінні системи роботи вчителя. Дана концепція визначає центральне місце діяльності вчителя в мікроструктурі навчального процесу як його підсистеми. Н.Кузьміна затверджує: «Педагогічна діяльність є процесом розв’язування численної низки педагогічних завдань, підпорядкованих загальній кінцевій меті – формуванню особистості, її світогляду, переконань, свідомості, поведінки».

Сучасна дійсність ставить перед педагогічним колективом школи завдання поновлення й поповнення своїх знань стосовно широкого кола питань, які в сукупності повинні стати змістом навчально –методичної роботи. Це розширення спектра інтегрованих, загальноосвітніх і загальнокультурних знань, філософських, методологічних, соціологічних, культурологічних, правових, економічних та психологічних відомостей.

Самоаналіз та аналіз педагогічної діяльності як професійне вміння, опрацьоване в методичній роботі, - це перший етап на шляху до педагогічних досягнень, цінність яких зростає від того, що професійні уміння, здійснювані в ході педагогічного процесу, віддзеркалюються в інтелектуальній поведінці вихованців.

Таким чином, методична робота – це ще й заснована на досягненнях науки і передового досвіду система взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підвищення майстерності педагога, розвиток його творчого потенціалу, і, зрештою, - на зростання рівня освіченості, вихованості й розвитку учня. Головне в методичній роботі – надання систематичної, своєчасної і достатньої

і практичної допомоги педагогу. Це є головною турботою, головним завданням і обов’язком керівника закладу та його заступників.

На сучасному етапі суттєво змінюються функції методичної допомоги. На черзі розробка змісту, форм навчально-методичної роботи за умов демократизації її спрямованості з урахуванням інтересів і потреб всіх учасників навчально-виховного процесу, з орієнтацією на життєві плани випускників шкіл.

Школи передового досвіду, групове наставництво створюються при школах за наявності одного або декількох учителів-майстрів педагогічної праці, носіїв передового досвіду і служать для передачі досвіду, його опанування іншими вчителями.

Школа педагогічної майстерності «Майстер – клас» передбачає формування вчителем «власної школи» педагогічної майстерності, розробку моделі вчителя-майстра та критеріїв ефективності впровадженої системи. До Майстер-класу можуть входити вчителі різних напрямків та категорій. Ця нова форма методичної роботи передбачає спонукання молодих вчителів до вдосконалення своєї майстерності.

Методичні виставки, бюлетені, стінгазети обладнуються в методичному кабінеті школи. Перевагою даної форми є можливість зібрати великий матеріал, представити його за допомогою наочних засобів: стендів, постійних обозмінних виставок, методичних бюлетенів і т. ін.

«Мозкова атака» - це короткочасне разове об»єднання педагогів, створене з метою або опанувати конкретну методичну ідею, прийом, або знайти нове рішення навчально-методичної проблеми, що виникла. Особливості цього методу – максимальна концентрація учасників на обраній проблемі, якомога більш короткий термін її рішення, активна участь усіх педагогів.

Ділова гра дозволяє вирішувати різноманітні задачі, вона є формою навчання й одночасно наповнена певним змістом. Гра – одна з найефективніших складових методів активного навчання. У ході гри реалізуються прямі й непрямі цілі. Значущість прямих цілей – рішення певних задач – відступає перед значущістю цілей латентних. Таким чином, гра використовується для узгодження й прийняття певних цінностей як у плані комунікації, так і в плані визначення підходів, варіантів і технологій рішення професійних задач. Ділова гра сприяє формуванню критичності мислення, виводить його з рамок набору вмінь і навичок в особистісну сферу. Відомий психолог і педагог Р.Енніс певну організацію навчального процесу з розвитком нахилів до критичного мислення.

Алгоритм діяльності директора та заступника директора щодо організації контроля

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Закон України «Про загальну середню освіту»

2. Наказ МОН України «Про затвердження «Положення про районний(міський) методичний кабінет.

3. МОН України. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти».

4. Методичні рекомендації. Шляхи вдосконалення методичної роботи з педагогічними кадрами в світи вимог реформ школи. Київ, 1985 р.

5. Бабанський Ю.К. Методична робота в школі.

6. Городова Н.М. Планування роботи закладу освiти. Харків «Основа», 2005 р.

7. Гребенкина Л. К.Технология управленческой деятельности заместителя директора. Москва, 2000.

8. Селевко Г.К. Альтернативные педагогические технологии. НИИ школьных технологий. Москва, 2005

9. Жерносек І.П. Функції управління науково-методичною роботою у навчальних закладах системи загальної середньої освіти. К. ІЗМН, 1998

10. Жерносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі. К. ІЗМН, 1998

11. Жерносек І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. Харків «Основа», 2006.

12. Крисюк С.В. Методичну роботу – на рівень сучасних вимог. Київ, 1991

13. Мурашко Н. Методична робота в школi. К., «Редакцiя загальноосвiтнiх газет», 2004

14. Павлютенков Э.М., Крижко В.В. Організація методичної роботи.- Харків, «Основа» 2006 р.

15. Робота з педагогічними кадрами. – Харків, 2006 р.

16. Хлєбнікова Т.М. Ділова гра як метод активного навчання педагога.- Харків, «Основа», 2005 р.

17. Ж «Завуч» «Управління інноваційними педагогічними системами»